У спадок іншим поколінням
Передаєм безцінний скарб,
Народу нашого творіння,
То наша мова -щедрий дар.
З давніх давен жива скарбниця,
Злелеєна життям в наших піснях.
Культури нації зіниця,
Мова століть лунає на устах.
Виборюємо своє ми існування
В історії часів славетних літ.
Людського духу віддзеркалля,
Мова живе поки вона звучить.
Така вона чарівна й мелодійна
Ми ще з дитинства пізнаєм її красу,
Коли нам ніжно матінка співала
Красиву пісню про розплетену косу.
І де б ви не були в якому краю
Не забувайте рідні нам слова.
Немає мови – немає і народу,
Живе народ поки вона жива!
03.11.2022.
Автор: Верховчанка
Людмила Сун-Дун -Чан
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
