У Вічності кохання…
Там лине образ твій…
Там бачу я всі зорі Світу…
А час все мчить,
Почався день новий…
Пробуджується в серці літо…
Відбитками очей
Дзеркалить тінь у вічність,
Осіння ніч сумна,
Можливе каяття…
Всі мандри по життю
Так ніжністю сповиті,
Всі зустрічі, миттєвості буття…
Бринить в душі струна,
Так, ніби непомітно,
І знов проходить осінь,
Як тінь сумна по вікнах…
Як кадри із кіно летять літа…
Полишений весь біль, вся суєта…
Відіб’ється від дзеркала вікна –
Прощання мить…
Хай змиється сльоза!..
ND💛
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
