Хай серце ще болить, закрий сторінку цю.
Хай віра ще жива- та чуда не буває.
Забудь її, забудь. Забудь як ту весну
В якій ти ще живеш, та тіло вже згасає.
Розвій свою печаль, хай в вічність відійдуть
Не сказані слова, що в серці залишились.
Бо люди в них не зрозуміють суть,
Того, навіщо ми так просто розлучились.
Спали вірші, адже сплетіння слів
Не принесе нічого, окрім болі
За тим життям, в якому не зумів,
Чи не схотів з’єднати наші долі.
Ну ось і все…Не плач, любов моя!
Все так як є, нічого не вернути.
Лиш зорі світять в небі недарма,
Не дозволяючи тебе забути.
25.03.23р В.Юрченко
Володимир Юрченко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
