Харківщина страждає від болю, вся у вирвах, вогні і сльозах. Патріоти воюють за долю, помираючи у побратимів на їхніх очах. Не вони перетнули кордони, але стали на захист землі. Де діти гуляли по волі, а зараз сидять у підвалах в пітьмі. Але стоять і надалі герої, вигризаючі метри своєї ж землі. Не бачуть країну в неволі, квітучими бачуть землі свої. Харків наш рідний,незламний, відстояв себе у вогні. І народе наш нездоланний, не стоїть у боротьбі в стороні. Воїнам-хлопчикам нашим, шана довічна у майбуття. Уклін матерям усім нашим, за героїв-синів ,віддавши життя.
Тетяна Лазарєва
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
