Там за селом, край дороги.
Хата стоїть край води.
В ній проживала дівчина,
Неземної вона красоти.
Рано у ранці вставала.
І з трав собирала росу.
Лице росою тою вмивала,
Чесала довгу косу.
Хлопці закохувались в неї,
Побачивши її лише раз.
Хтось їй висвистував трелі,
А хтось на гітарі їй грав.
Нікого вона не кохала,
І не могла їх кохать.
Коханого на війну проводжала,
Обіцяла вірно чекать.
Він захищав Україну,
Десь у Донецких краях.
Бився сміливо й відважно,
Перемогу для нас здобував.
Тетяна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
