Хлопчик йде до школи.
Мати спитує в нього: "Як спалось? Як справи?"
Але він мовчить, зневажає матір.
Повернувся хлопчик, мати спитує його: "Як там в школі?"
Але він нічого не розповідає, зневажає матір.
Вона до нього з любов’ю,
А він не хоче ділитися любов’ю.
Пройшло багато років.
Мати стала старою,
Хлопчик став дорослим.
Мати просить у нього, щоб допоміг старій,
Але він нічого не зробив
І пішов до дому.
Мати погано стало,
Але хлопчик не зважав на неї.
Померла стара,
Тільки потім хлопчик зрозумів, як було.
Неприємно, мати…
Коли став він дідом, і його діти були
Такі самі, як колись, і він був.
Прийшов він до своєї матері та просить пробачення,
Але вже було занадто пізно.
Пройшло кілька років, і старий помер.
Зневажав він матір, та потім його теж зневажали діти.
Любіть своїх батьків та допомагайте їм,
Тоді буде все добре.
А якщо будете зневажати їх,
Будуть справи у вас погані.
Варвара Бородіна
