Хлопчисько стоїть при
дорозі, І прапорець тримає в
руці. Весь жах зрозуміти
не в змозі, Дарує надію і світло
в душі. Посмішка сонячна й
тепла, І ямочка шарм придає.
Хай знає навала
нестерпна,
Майбутні герої в нас є.
І грати уже у війнушку
не хоче,
Почувши найсправжні
звуки війни.
Несе він любов до
країни охоче,
Дитинство віддавши
взайми. Тремтить у руці на
повітрі надія,
Жовто-блакитне сяйво
дає,
В нім наша дорога і
мрія,
В щасливе майбутнє
наснаг придає.
Тетяна Лазарєва
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська