Хмари в воді.

- Мамо! Ти бачила хмари в воді
Такі шаруваті, перисті, руді?
Чи може ти бачила море у хмарах,
В яскравих, вечірніх, зіркових загравах?

- Я бачила, синку, збирав ти сунички
І очі світились твої, як зірнички.
Зірнички, що плили по морю небеснім,
Не було хмаринок, воно було ясним.

- Та я задивився в потічок грайливий,
Хмаринка купатись швиденько спустилась,
А я є такий фантазерчик мрійливий,
Вона не злякалась,на воду вмостилась.

- Була я такою малою, як ти,
Любила в тіні ясенів прилягти,
Дивитися в небо, зірки рахувати
І потай від всіх свої мрії ховати.

- І в мене є мрія єдина, одна,
Я хочу, щоби закінчилась війна,
Щоб ти вечорами не плакала гірко,
Щоби ти спіймала свою супер - зірку!

- Я хочу сказати, синочку, тобі,
Я теж хочу бачити хмари в воді,
На гойдалку сісти, піднятися ввись,
Щоб все, як раніше, щоб все, як колись.

- Я знаю ти, мамо, побачиш ще хмари в воді,
Я ж виросту сильним й захищу у біді,
По мирному небу пройдуть кораблі,
Бо мати і син - це життя на землі.

А зараз молімся за тих, хто помер,
Хто нас захищає від лютих химер,
Хто сон береже і стоїть на посту.
- Матусю рідненька, я так швидко росту.

Марія Грушак. 28.06.2022р.