Холодний вітер дув нещадно,
Лив дощ, немов з відра,
Струмки води текли безладно,
Додолу похилилася трава.
Було довкола сумно і похмуро,
Незатишно та страшно так було,
Тому й стояла я понуро,
Мріючи про літечко й тепло.
Аж раптом в себе за спиною,
Почула таємничий голос твій;
Твої слова лилися піснею дзвінкою,
Що сколихнула все в душі моїй.
Галина Савчук
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
