блідо-жовта тривожна вигадка не лякає
(можливо
трішки)
хтось таки справжній
та світ програє уяві
перша й остання ява: попіл замість землі
і в роті ростуть гриби
ядерні
кохай колисай цей морок
що кохав колисав тебе
(!та не спи!)
бог відмовлявся від нас надто часто
відмов же йому
і ти
марно мірою мріяти
мрій про безмірний мир,
марена
шанс бути кулею (з кулею) в оці
зростає
в геометричній прогресії
гнити в своїй землі краще
аніж
цілувати
ікони
агресора
не страшно не боляче – весело
війнами вірити
в землю
майбутнього,
хоресе,
роде,
велесе
все…
Анастасія Іванова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
