ХОТІЛОСЬ ЖИТИ

Полову їли в ті роки́
Й раділи їй вкраїнці,
Шукали зе́рна, як пташки́,
Й ховали їх в торбинці.

Не мали пра́ва їх збирать:
За це їх катували,
Голодну смерть прийшлось пізнать,
На смерть усіх їх гнали.

Хотіли вижить – не змогли,
Бо в очі смерть дивилась,
Вони, мов сно́пи полягли,
Землиця ними вкрилась.

Скелет лишався від людей,
Це страшно уявити.
Небачено тоді смертей,
А їм хотілось жити.

Страшний то був голодомор,
Який нам влаштували,
Забрали все з людськи́х комор,
Й життя людські забра́ли.

Вже дев’яносто літ пройшло,
Про це ми пам’ятаєм,
Щоб знову це не надійшло,
Ми Господа благаєм.

27.11.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

КОРОЛЕВА ГІР КЛАВДІЯ ДМИТРІВ