Хочеш побачити моє справжнє я?
Підійди ближче, в мої очі поглянь.
Вже не та мила дівчинка, якою була,
Обізветься на голос твоїх закликань.
Замість леді воїн в обладунках стоїть,
Замість теплих рук кігті зі сталі.
Зранена й померла душа в тую мить
Не здригнеться за блиском вуалі.
Я можу лякати та жах наганяти,
Можу битися до останньої краплі.
Бути жорсткою навчили одвічні втрати
А не здаватися – безкінечні травми.
Хочеш приборкати мене до себе?
Але злодії не піддаються нікому.
Стати ласкавою немає потреби,
Якщо шлях накреслено тільки одному.
Я здавалася ніжною аби бути з тобою,
Бо знала, що ти жахливих не любиш.
Та все-таки краще залишитись собою
Навіть якщо всі сподівання погубиш.
Все ще хочеш побачити справжнє я?
Так ось, дивись, лицар в обладунках
Захищається від страждання та зла,
Що вбивали його у клятих стосунках.
Елла Уінд
