На моїй спині є хрест,
Тягар, що тягне до низу.
Із стосунків, болю, жінок,
Із жалю, скорбів і думок.
Я приймаю хрест зі сталі,
І несу по дорозі важкій.
Терен пронизує пʼяти,
До ниття і болі душі.
У сьому винен я сам,
І тепер до останнього кроку
Нестиму цей хрест до небес,
Що написаний нашим Богом!
Васильєв Юрій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
