Хтось запитає: «А чи варто?»
Хтось відповість, що: «Саме так».
«А чи не буде все це марно?
Чи буде вірно це ось так?»
Ось так продовжувались спори.
І філософія жила.
Хтось обіцяв зрушити гори.
Хтось жив, не маючи житла.
І запитання були вічні.
А відповіді – так собі.
Хтось говорив про потойбічне.
Хтось рвав сорочку на собі.
Часи минули… «А чи варто?»
«Так, так» – знов відповідь одна.
А запитань все ж так багато.
І відповідей множина.
Життя – суцільне те питання.
«А відповідь?» – «Є, саме так».
З собою лиш протистояння
Не марно… Вірно… І ось так…
12.05.2025
Назар Нечипельський
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
