Хіба ж я народилась, щоби вмерти?
Моє ім’я катам не вдалося стерти.
Пережила занепад й забуття,
не раз косила смерть й війна.
Але я вижила, вистояла і зміцніла.
У битвах відродилась і змужніла.
Я — Україна! Нескорена, смілива.
Моя земля — моя душа і мої крила.
Купалась у крові, гартувалась у вогні,
Не здавалася всепоглинальній тьмі.
Я вистою й сьогодні. Я — Україна.
Душею непокірна, відважна й вільна.
І незалежна. Завжди ярмо скидала,
мов фенікс із попелу, я поставала.
На ворогів жаху наганяла,
з землі своєї люттю проганяла.
Прокляття сипались, шаблі рубали,
Катів московських не раз проганяли.
Проженуть і сьогодні. Я незламна!
Непереможна. Нездоланна.
Я — Україна…
Народжена у битвах!
02.05.2022
Мотря Рутенія Черлена
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
