Тріщала крига, сніг вже танув,
Дороги всюди розвезло…
Минув той час,
мов в воду канув,
Ой, як же то давно було!
Цвіли тополі, пух стелили,
Розносив вітер поміж трав,
Любили очі й їх любили
І наодинці хтось зітхав.
Зітхав, співав,
і клас весь слухав,
І на ромашці все гадав,
Не чули кращого більш вуха,
Вже розумію, що кохав.
І я, та інші очі, сині,
Таких ні в кого не було,
Рівняю з небом їх донині,
Ой, як же то давно було!
15.02.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
