Ми несемо в серцях його колір,
Жовто-блакитний, мов небо й поля,
Як синь на безкраїх просторах землі,
І золото пшениці, що вітром колиха.
Блакить — це небо, що вічно безмежне,
Жовтий — це сонце, що з нами завжди.
Це прапор свободи, це символ надії,
Це наш шлях, який пройде крізь віки.
Він не просто тканина — це кров і це сльози,
Це кроки в майбутнє, що вічно росте.
У кожному вигині вітру, в кожній хвилі,
Його кольори мовлять: "Нас не зламати, не спинити!"
На ньому — воля і мрії без меж,
І ми разом, як сила, стоїмо під ним.
Коли він майорить на небі, на землі,
Ми знаємо: Україна — це наша душа, наш дім.
І хай він вказує шлях у бурю й у мир,
І в серцях нашого народу він горить,
Бо прапор цей — не просто кольори,
Це незламна віра в свободу і в майбуття.
Карпець Ростислав Ігорович
