Ця відстань у двадцять з лишнім хвилин
І п‘ять секунд, щоб до Тебе доторкнутись
Я сьогодні хочу побути один
Думками в минуле ще раз повернутись
Спогади поселились в окрему кімнату
Криком назовні виривається біль
Ти своє серце довіряла психопату
В незагоєні рани досипаючи сіль
Твій голос і тепер чути крізь протяг
Залишений у пам‘яті, як минулий архів
У шафі давно непрасований одяг
Просякнутий ароматом ТвОїх духів
І Твій погляд, ніби козир з колоди
Де брехнею мічена кожна із карт
Почуттям завждИ бракувало свободи
У марних спробах відчути азарт
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
