Ця мить колись настане.
І знову тим самим співом заспівають весною пташки,
І знову небо яскравішим стане,
Серед якого будувати нові мости будемо ми.
Ця мить обов’язково настане,
І вже тоді не відпущу тебе ні на мить.
Буду тримати близько себе дуже міцно
Та говоритиму тільки одне — як вдячний тобі за все.
Ця мить обов’язково колись настане.
Обіцяю тобі, повір…
Юрій Подорожний (Yurii Podorozhnyi)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська