Жити в чужому світі,
В світі зовсім не твоїм.
Переставати радіти,
Кожним хвилинам своїм.
І не цінуючи щастя,
Бігти кудись в забуття,
Не помічати напасті,
Сміло ідучи в життя.
Можна забути про втому,
Біль і прихований страх.
Просто прийшовши додому,
Скласти новий альманах.
Все це бентежить нам душу,
Створює цілі буття.
І я тепер жити мушу,
Бо є в мене своя мета.
Городна Яна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
