Заполонили гроші люд
Куди вони їх доведуть
Ніхто з собою не забрав
Що мав в душі закарбував
Роками б’ються , мов дурні
Не шкода зовсім їх мені.
Душа спустошена, відлюдна
Така брехлива і підступна.
Забули ,що таке добро
Не розрізняють ,де є зло.
Нема поваги,і довіри
І тільки наміри наживи.
Прийде розплати час колись
Що мав в душі,з тим і лишивсь.
Душа багата у лахміттях,
А позолочена- це сміття.
Тарас Воля
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
