Сонце високо піднялось
Місяць ясний засвітив,
Зорі в небі запалив…
Лілії , весни чарували
Ніжний край, та степ золотий -,
На гілках птахи співали,
Рідной мовой розмовляли…
Стежки тернем поросли
Журба без краю,
А поруч чарівна краса….
Від поля і до раю,
В ранці запалює огонь
На світле майбуття,
Нашого життя…
На вершині і до гір
Весна чарівна, Повіяла крилом,
Сонце в небі гріло
Своїм теплом.
А душа співає -,
У казковім сні…
Бачить свою мрію,
Та чарівні сни…
Казкової весни.
І пелюстки ніжних квітів,
З росами на вікні…
Квітковий степ квітує,
Дивом своїм чарує
Рясно на весні.
Ростуть зелені трави,
Наймиліші квіти,
Що , чарівний квітень…
Нам приготував.
Оживає серце -,
Навколо краси,
У садочку, де був бузочок,
Пелюсток квіток, раньої роси…
З рання й до зорі
Стояли вони, до самої весни…
На горі і на землі,
Щоб душі, було спокійно
Й рідісно в житті.
АРИНА ЭРНЕСТ
