Ми поєднались світлом душ,
В садку приємний запах груш…
Бузок, черешня у цвіту…
І я до тебе підійду…
Схилю я скроню на плече,
Ти обійняв моє лице…
Над нами вічний зорепад…
Навколо так хрущи гудять…
Маленьке, затишне село…
Настала тиша… все лягло…
Плугатарі з полів не йдуть –
У "Кобзаря" їх вічна путь.
Так стало видно навкруги,
Осяяв Місяць всі двори…
Голки не станемо збирати,
В садочку будем воркувати.
Чарівна українська ніч…
Освітлена з небесних свіч…
Безмежні спомини…п’янкі…
Немає меж фантазії.
ND💗
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
