Сердцю біль належить з поконвіку
Очам страх ,та й математик з мене жах
Збиваюсь вже, в полоні ліку ,
Кров не закипає а стигне бо Вени ріки
і чим байдужіше дивитимусь на світ
Тим краще бути тут до фінального забігу
Ми втримаєм в собі всю біль хоч сил нема ,
Нема причин терпіти , вже підкосились ноги, фатуму нема . Популяризація лайна!
в полоні вже давно .
нема мене
забули нас
надія не згасає ,згорає час
пропах бетон пропаном , ми втратили вже нюх і страх .
Та й математик з мене жах , вбивай же час в мені людину
Все окей, в полоні ,сину…
Артур Манукян
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
