Ще той, над ким сміються…
Та ти не будеш іншим, вже повір.
У твоїх словах є доля правди,
Та коли ти хочеш щось сказать — не вірять.
Чи то батьки, чи друзі…
Ах, забув,
У тебе друзів навіть не було.
Чи все ж таки були?
Напевно, ні.
Бо знову ті, з ким кажуть не дружи,
І поливають брудом,
Що собі ти не позволиш аж ніяк в житті.
Ти не такий, як всі? Ну й що?
Вони ж бояться справжніх.
Ти не один, хоч світ мовчить,
Хоч всі навколо нищать віру.
Ти все одно продовжуй жить,
Бо справжні знайдуть тебе щиро.
Останній друг
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
