Чашку розбила

Зранку так хочеться
Кави !
Так чашку розбила !
А руки наче і не тремтіли
Каву на себе розлила
Завтра спобую ще
Та наперед вже знаю
Знову повториться все
І чашку нову розіб’ю
Так і буду без кави жити
Може краще листа
Напишу – і не просто
Так як усі – напишу
На коліні ! І не тобі !
Ти його – не прочитаєш !
Та і що писати ?
Ти ж мене знаєш !
На пошту його
Я не понесу
Відправлю лист
З голубами
А сама – сама
З якимись пташками
Кудись би також
Полетіла
А все це тому
Що каву оту
Не тобі я варила
Олександр Протас