Чебреці, чебреці, чебреці
Чомусь терпко запахли дитинством.
Згадую як тримали в руці
Батога, що Петровим ще зветься.
Соняшник нам конем слугував.
“Осідлавши” його ми скакали.
Було безліч іще в нас забав.
Але дні ті так швидко промчали.
Не вернути ніколи вже їх,
Лише спогади душу тривожать.
Чебреці. чебреці, чебреці,
Запах ваш у дитинство відносить.
2021 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
