Все це життя, відчуваю себе ніяково.
Коли ти приходиш все в вкривається румʼяно кольоровим.
Цікавість вмить загорнула мене, цікаво дізнатися що ховаєш в руках.
Червона троянда – пристрасть моїх очей.
Ніби пальцями по струнах, ти у розшуках її.
Ми ніби створені дві особистості, втілюючи мрії та можливості.
В якому лісі ти зірвав її? З якого саду ти вкрав червоні троянди ці?
Це те що обʼєднує зараз нас, давай станцюємо наш останній вальс.
Свіча погасне знов як в перший раз, знову зіграєш у свій сарказм.
Все вкривається румʼяно-червоним, досить, гаразд!
Чи мало нам було фраз, чи мало нам було в перший раз?
Витончена настільки вдосконалена, вʼється, рветься, тягнеться до серця.
Твоя червона троянда, блаженна біля мого серця.
Вкрившись її зеленими пагонами, румʼяними пелюстками, витягнусь до неба я.
Стану навесні майорить, червоною трояндою мене назвіть.
Демʼяна Дама
