Червоний

І серце твоє ревіло і кричало,
І розбивалось на сотні частинок-бусин.
І знаєш, це все – початок.
Збери частинки, зроби з них буси,
Або вший в сорочку червоною ниткою,
Щоб всі бачили твій біль.
І не помічали твоєї крові на білій тканині.
Виший поцілунок на комірцю,
Люби себе, я тебе прошу.
І благанно дивлюсь в твої очі,
І потім благанно мовчу.
Тримаю твої холодні руки, грію.
Люби себе, я тебе прошу.
І спостерігаю крадькома
Як збільшуються твої зіниці.
Я задивляюсь у них, і у них втопаю.
Люби себе, я тебе прошу,
І благаю, і серце твоє підшиваю.
Ліна Маренко