Через терни босоніж до зірок
Йшла невпинно, незнаючи шляху.
Був до болю важкий кожен крок,
Було й щастя із присмаком страху.
Було важко ступати в терні
І щеміли скривавлені ноги.
Та чомусь так хотілось мені
Все ж відчути ту мить перемоги.
Перемоги себе над собою
Коли сльози течуть крізь сміх
І здійнятись такою хмільною,
Подолавши спокуси і гріх.
Ні…Лаврові вінки не для мене,
Та здолавши усі перепони…
Так…Побачити сяйво шалене
І упасти у трави від втоми.
Загоїти поранені ноги,
Що пройшли нелегкі дороги.
Почути шум трав й стукіт серця
Й зцілитись водою з джерельця.
Щиро дякувать Богу за все,
Що життя ще мені принесе,
Чи хороше, а чи погане,
Все залежить, звичайно, від мене.
Марія Грушак 01.09.2021р.
Марія Грушак
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
