Велике поле,а у полі
Маленьке деревце,
Я пас там деколи корову,
Ідучи навпростець,
Там тракторів гули мотори,
Бо кожен з них орав,
І різали плугами поле,
Неначе коровай.
Один з них виорав черешню –
Маленьке древце,
Поміж плугами,наче жертва-
Корння здерте все.
Я посадив черешню в полі
І через день ходив,
І поливав її водою,
Щоб прибавлялось сил,
І будяки я рвав ключі,
І полов бур’ян,
Щоб світліше її було
Між високих трав.
І росла вона маленька
Зовсім при землі,
Вітерець ледве легенький
Колихав її,
Сонце пестило промінням
Гілячки тонкі,
І земля коріння гріла
Подихом своїм,
А в ночі сіяли зорі,
Щоб не було їй
Страшно у нічному полі
В темноті одній…
Вже пройшло багато років,
Довгий час минув,
Як посадив черешню в полі
Молодий пастух,
А сьогодні йшли зі школи
Мої дітлахи ,
Було ближче через поле,
То ж вони й пішли,
Ягоди додом принесли
Солодкі і круглі,
З тої самої черешні,
Що була під плугом.
Дякує,мабуть, природа
Пастуху старому,
Що поміг вижити в полі
Деревцю малому.
Гончарук Віталій
