чоловіче суспільство [07.02.23]

сором, злість, відчуття небезпеки –
усе, що від цього я відчувала.
достатньо ж нам ворогів запеклих,
як ще одна чума над нами постала.
всі перешіптуються, всі кажуть –
правду кричать лише одиниці.
вірити, звісно, не всі люди стануть,
мелити будуть ті самі дурниці.
людям ж властиво собі брехати,
й усім решта, буцімто це – норма.
ці фальшиві норми всім плекати,
навіть якщо не варті нічого.
плутають добро й зло, бога й сатану –
його прибічники все на землі.
огидно, що бачуть його не тут,
а серед тих сердець, які не винні.
що більше страхає – це повсякденність
жінки у пастці під нормами чоловіків.
до цього суспільства у мене й ненависть.
чоловічого. що живе впродовж віків.
легко мені ось це все писати,
сумую за тих, хто пережив цей жах.
проте гидко всіх тих людей чути
колись, це буде кров’ю на їхніх ж руках.

valkyrie/akkosia