В капкан потрапив ненароком,
Та все тихіше, крок за кроком
Хижак до тебе підступа,
Повісточку на ВЛК тобі вруча,
В амуніцію і форму споряджа.
Хто може не рішучий?,
то автоматом в спину підпиха,
Сльозу пускає…
і на передову з речами тут же відправляє.
А раптом будеш ти пручатись, не дай Боже,
То знай, поліція тобі не допоможе.
По різні сторони
розшарувалося суспільство,
Та ми ж у бій ідем під гаслом "лицемірство".
Тут кожен сам за себе й проти всих,
А злість то спрямували на "блатних".
Нікому не цікаві їх цінності життєві,
Для когось вони є не такі уже й суттєві.
Чужих життів мільйони, ми можем положити
Та нам усім із цим ще доведеться якось жити.
Бандура Анастасія Олегівна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
