Чому їжаки не пишуть вірші

Їжак наш щиро радів
Що вчасно тоді
До сусіда сходив
Ну – отой – пам’ятаєте
Що під парасолькою
Довго сидів
І чекав – коли вже
Дощ той скінчиться
Аби ноги не намочити
І не простудиться
Вони тоді
Вирішили чаю попити
З малиною
Поки пили –
Літо згадали
Як було жарко
Як по ночам гуляли
Чумацький шлях
Розглядали
Як раділи коли
У небі шахеда збивали
А просто посидіти –
Часу не стало
Чашки ще треба мити
Та й почало вечоріти
Їжак повернувся
Додому
Взимку вдома
Скучно самому
Вирішив –
Буду вірші писати
Зошита взяв, олівці
Примостився
За столом на стільці
Ідей усяких і сюжетів
У голові немало
Та якось незручно
Сидіти стало
Краще полежу
Я на дивані
Двері щільно закрив
Аби не прийшли
Всякі гості
Незвані
Укрився гарненько …..
Їжак наш полежить
Посміхнеться вже уві сні
Прокинеться він навесні
І тоді лиш збагне
Що писати вірші
Збирався
Нічого – літом
І сюжети вже будуть
Інші
Отак і виходить
Що їжаки
Зимою сплять
І не пишуть вірші
Олександр Протас