ЧОРНА НИТКА Й ЧОРНЕ ПОЛОТНО

ЧОРНА НИТКА Й ЧОРНЕ ПОЛОТНО

Чорна нитка й чорне полотно…

Мама вишиває вишиванку.

Ди́виться старенька у вікно

Й плаче все вона безперестанку.

Чорна нитка й чорне полотно,

Хрестик так за хрестиком лягає.

Син загинув на війні давно,

Мама гірко сльози проливає.

Чорна нитка й чорне полотно,

А червону ненька вже не ві́зьме,

Бо життя – тернистеє рядно…

Миється тепер вона лиш слі́зьми.

Чорна нитка й чорне полотно,

Краплі кро́ві бачаться в узорі.

Будь же ти проклятая, війно!

Кров'ю налили́ся небо й зо́рі.

Чорна нитка й чорне полотно…

Син давно лежить уже в могилі.

Горе… Чом ввірвалося воно?

Втрату пережити цю не в силі.
́

Чорна нитка й чорне полотно…

Мріяла червоним вишивати.

Млин змолов лиш чорнеє зерно…

В чорному вік мусить доживати.

19.05.2021 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 948193