Було море спокійне, та вітер стрімко налетів
І порушив моря спокій,
Спокійно море він збурлив.
Від дії вітру море неспокійним стало,
Енергію віддав він водній гладіні.
А гребені – найвищі точки хвиль –
На берег покотилися й розбились,
Щойно торкнулися піщаної землі.
Морські хвилі мають дивовижну
І різну форму: від дрібних брижів
До гігантських гребенів,
Переносячи поживні речовини,
Свою енергію втрачають на лініях
Піщаних берегів.
Щоразу, коли бачиш
Енергію вітру та моря,
Їх спільний витвір – хвилі, –
Ти завжди маєш дивне відчуття,
Відчуваєш себе частиною живої природи,
Завжди переосмислюєш життя.
16.06.2025
В.Є. Панченко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
