Чорнобіль.
Чи це не біль?
Наче не далеко,
Але не близько.
Давно стала ця трагедія.
Але забути її не можеш ти і я.
Може це і дурня… адже…
Скільки років пройшло…
Скільки людей не стало…
Скільки проблем зʼявилося…
І це можна просто забути?!
Ні! Ні! Не можна!
Це історія! моя і твоя!
Це сталося на нашій землі.
І хай пройде ще 100 років,
Я з під землі буду кричати про це!
І хай всі забудуть, але не я і ти!
І скажу я знову Чорнобиль- це наш біль!
Який болить вже 39 чортових років.
Який нагадує про себе, по сей день!
І знову 26.04 і я кричу про це.
Знову і знову…
Кричу і кричу….
Але не чує вже ніхто…
Нікі-Рікі
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
