Всміхався вечір в темні вуса,
Повсюди сутінки стелив,
Ішла назустріч йому боса
Чорнява ніч, яку любив.
І вітер дихав в її коси,
І зиркав місяць з-поміж хмар,
А вечір сипав срібні роси,
До босих ніг її кидав.
Чорнявка-ніч ступала ними,
У шлейфі темряви брела,
Світанок очі ті любили,
Йому їх погляд понесла.
25.12.2024.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
