Забуті суворої пустелі піски.
В них спочиває самотній літак.
На уламки його світять зірки
Та на дві хвилини ввімкнений ліхтар.
***
Та аварія всього лиш вуаль,
Ширма, що сховує істинний сенс.
Варто змінити маленьку деталь,
Як зміниться раптом цілісінький рейс.
***
Переможців немає в цій грі,
І переможених так само нема.
В ній кожен існує сам по собі,
Але тільки разом виходять дива.
***
Неможливо залишатись незмінним
В безперервно мінливому світі.
Саме тоді стає непомітне безцінним,
Як тій неминучій підкоришся миті.
***
Під шматочком плаща, ніби в оселі,
безмовно зібрались всі ті,
Хто відчуває холод нічної пустелі.
Елла Уінд
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
