Чотири стихії дають мені сили,
Чотири стихії фундамент життя.
Земля і повітря,вогонь і водиця,
Властивості іх знали людині здавна.
Холодна вода спрагу в спеку вгамує,
Очистить від бруду і сили додасть.
Живильна енергія тіло наповнить,
Цілющість і ясність одразу в думках.
Стихія вогню зачаровує погляд,
Де танець багаття не наче гіпноз.
У тому вогні горить все негативне,
А в серці розпалює щиру любов.
Стихія повітря завжди невловима,
Хай здує проблеми і слово лихе.
І вітер покаже таємну стежину,
В те місце де мрія чекає мене.
Остання стихія вона ніби мати,
Це рідна земля,що годує усіх.
Від неї здоров’я черпають і сили,
Щоб діти її у достатку жили.
Нажаль у наш час про стихії забули,
Забруднюють все від небес до землі.
А потім говорять,”немає здоров’я”,
Думки про наживу, пухлина душі.