І кожен з нас як та пташина, яка не знає куди летить.
Шукати погляди чужії, які так хочеться любить.
Любив ті погляди чужії, і більш ніколи не зустрічав.
І час минав, і погляди чужії, та всі вони не ті, що були колись,
Розгублені, швидкі…
Якби на мить зупинити все і більш ніколи не відвертати погляд від вас.
Ми чекали… погляди знову зустрілись, і посмішка на устах появилась,
А хтось ще досі поспішає, а ми зупинили все для нас.
Oxygen
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська