Ніч настає змінює день,
Сторожа чатує на варті.
Десь далечінь гримлять снаряди,
Ворог сунеться постійно.
Наші воїни захищають землю,
Не дають їм просунутися вперед,
Когось поранив побратим, спасає його брат.
Форпост держать постійно.
Природа гудить від шуму і палає.
Руйнуються села і міста.
Надію маємо одну свою територію невідамо.
Вільна єдина Україну маємо.
Шану і честь воїнам віддаймо,
Діти і дорослі вийдуть на вулицях,
Нагадають світові,що вони живі.
Хто на бойових позиціях стоять.
В полоні мучаться від катувань,
Госпіталях надають їм допомогу.
Ніхто в пам’яті не буде забутий.
Побратими і сестри на вахті чергують.
Нічні ракети і дрони збивають.
Люди об’єдналися в тилу,
Допомогу їм шлють.
Вірші побажання і малюнки летять,
Як птахи по всій землі.
"Ми любимо Вас і чекаємо повернення додому"- діти пишуть в листі.
Сльози надії і пітримку постійно,
З великої Землі шлють.
Хтось святкує свій день народження,
А в другому місці рятують життя.
Динаміка руху постійно йде.
Бригаду Азов незабудем.
Захищає нас від зла і ворога.
Хмари розвіє своїми факелами.
Шевронами і успіху набуті,
Кров’ю і потом лицем.
Як важко не було у них,
Всі відчувають єдність в усім.
Сім’ю створили міцну і героїчну.
Їхні історії величні і глибокі.
Сльози котяться з очей рікою,
Треба в пам’яті зберегти.
Молодшому поколінню передати,
Щоб були сильні і міцні духом.
Ворога зустріти і побороти,
І вмерти за сім’ю, народ і Україну.
Щоб пам’ять і шана зберігалася на віки віків.
Денис Третяк 10.05.2025
Смт Вапнярка Вінницька область.
Денис
