Ти по звичці,як завжди не
спиш,
А на годиннику зараз,
лише 3-тя ночі,
Ти мовчиш.Просто лежиш і мовчиш,
Немає більше образ,є
пусті,сумні очі.
Ти ні з ким не хочеш
говорити,
А бажаєш у тиші лежати.
Мрієш самою життя
прожити,
Щоб нічого нікому не
розповідати.
Ти мрієш.Та твої мрії
захмарні,
І їм ніколи не судилось
збуватись.
І ти розумієш що думки ці марні,
Але надто складно з ними прощатись.
Дишлюк Ярослава
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
