Шльондра

Ти зрадила, а мене лишила у дурнях,
І більше не слова не хочу я чути.
Нехай падає світ, і згорають всі душі.
Для мене, тебе геть не існує.

Чим він кращий за мене?
Словом, а можливо ділом?
Хочу подивитись йому у вічі,
Хіба він не чув про муки світу?

Ти шльондра, що кривдила розум.
Непорозуміння, що скоїло гріх.
Ти немічна сука, що серце кроїла,
І просто недолік в моєму житті.

Я прошу у Бога забути цей вечір,
І всі ці слова, що тобі говорив.
Я дуже не хочу бачити шльондру,
Яка вбила усе, що було в мені.
Васильєв Юрій