Стабільність — ця річ нас постійно руйнує,
Турбує вона до кінця.
"А що ж з нами буде?" — мовчки питає вона,
Коли не знайдемо кінця нашого життя.
Так — це є важко, але це не спроста.
Ми завжди досягнемо кінця.
Незважаючи на біль у наших серцях,
Ми дійдемо до того фіналу, де це буде реальний фінал.
Хоч і серце болить, а душа все руйнує,
Та ми досягнемо кінця,
Побачивши завершення цього життя,
Де Бог відправить нас до себе у небеса.
І навіть якщо все довкола жахливо,
Ми знайдемо в собі цей кінець.
Кінець, який був для нас просто як сон,
Жахливий, болючий, останній сон…
Знаю, все буде боліти,
Та знайдемо у собі цей покій.
Бо навіть у темряві, у тій боротьбі,
Ми знайдемо сили для останніх дій.
Бакалейко Андрій Дмитрович