Життя як те намисто,
І кожна мить у ньому елемент.
Коли ти дивишся свої фотоальбоми,
То згадуєш ось той момент.
Намистинки були різні у житті:
І чорні й білі та є,
Лишень трішки іншокольорових,
І те, що закарбоване у них,
І справді кольорове:
Поява на світ, одруження й кохання,
І немає жодного в них суму та зітхання,
А є лише серед них,
Одні барви синьо-жовті.
Ці кольори Вітчизна твоя!
Код твоєї рідної землі!
І твоя доля – це прожити,
Життя на Батьківщині,
Та не дати в час війни,
Загинути власній сім’ї.
Не зрадити країну,
Й не втратити державу,
Саме це є твоїм планом!
Щоб колись дітей своїх пізніше згодом,
Водити ось тим ланом на своїй,
Мирній та вільній, Українській землі!
Алексєєв Віктор
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
