Шумлять гаї на Україні, співає молодість в гаях, а я лечу до Батьківщини, через моря неначе птах. Діброви в нас шумлять могутні, співають краще солов’ї. Яка ж ти, гарна, Україно! Немає краще на Землі. Прийду до батьківського дому, нп’юся там джерельної води і припаду до рідного порогу, залишусь в Україні назавжди. А накруги все рідне та знайоме, душа раіє й серденько щимить. Бо на чужині у чужій країні на світі не хотілось мені жиь. Цвітуть каштани білим цвітом, вийшли батьки з хатини на поріг Зустріли мені рідні з хлібом, батьки мої, я жити там не зміг. " О, сину, рудний, мій ты, прехороший, Я ж так чекала твого вороття. Хоч і багато є у тебе грошей. Я ж говорила, що не буде там життя". Цвітуть каштани в рідній Україні, шумлять діброви краще і гаї. Душа мене вела в дорогу, до Батьківщини рідної Землі. Галина Поліщук- Ярмульська.
Галина
Шумлять гаї
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
