Щасливі спогади дитинства
Ми маєм завдяки тобі
Бо ти так важко працювала
Узимку, влітку й на весні.
Тоді ми легко й безтурботно
В життя ішли за кроком крок
Пили життєву насолоду
Повільно, за ковтком ковток
А ти так мужньо і сміливо
Як ті самотні кораблі
Долаючи всі перешкоди
Пливла за обрій в далечі.
І от нарешті ми дорослі
Та знаємо ціну буття
Яким, ми бачимо, аж досі
Важким було твоє життя.
Ти непомітно віддавала
Що мала у своїй душі
І десь «соломки підкладала»
А десь «ховала від дощів»
Не знаю як отак словами
Подякувати за той світ
Що ти для нас створила, Мамо
На протязі нелегких літ.
Сьогодні ми як і щороку
Зберемось за одним столом
Для того щоб подарувати
Тобі кохання і тепло.
Живи, і будь завжди щаслива
Не переймайся ні за що
Уже пройшла страшенна злива
І буде сонце за дощем.
Максим Поліщук
