Ще ми живі…Ще ворог нас не знищив ,
Хоча стріляє влучно кожну ніч.
Він запускає дрони, посила ракети.
Але не змусить нас покинути свій дім.
Ми народились тут,ходили тут до школи,
Ми на своїй землі працюєм,- ми живем!
Не зрадим Батьківщині ми ніколи!
І вірим в Перемогу так, як вірить Президент.
Як нам живеться? ,-
Живі ще Слава Богу!
Хоча рашисти п’ють безжально кров,
А вся Європа не спішить на допомогу,
Вони все думають, що ми здолаєм зло…
Стараємось…але щоднини важче,
Багато наших хлопців полягло…
На цвинтарях жовто-блакитні стяги,- а у могилах люду, наче й не жило .
Якби допомогла зараз Європа,-
Щоб згуртувались, як одна сім’я!
Була б невдовзі довгождана Перемога,
І стала б вільна Україна вся моя.
Аякже, так воно і буде,але коли настане вже той день?!
Коли орда рашистів ляже в землю скопом,
І здохне їхній карлик-людожер.
4.03.2025. КОЛ
Оксана Колесникова
