Ще хоч раз би зустріти тебе,
За тобою пройти по дорозі.
Ще хоч раз би вернути все те,
Що пів віку забути не в змозі.
Через сльози вдиватись в лице
І пространство і час зупинити.
Бо повір-ця любов не помре
До тих пір поки будемо жити.
Хай це мрії яким не дано
Стати явью у світі реальнім.
Все одно, зрозумій,все одно
Не назветься цей віршик прощальним.
Я не строю ілюзії вже,
Про одне лиш благаю життя:
Ще хоч раз би зустріти тебе
І на віки піти в небуття.
В.Юрченко
Володимир Юрченко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
